Пересохла земля...Зачекались...
Зачекались дощу всі рослини
Й ось нарешті-вони всі піднялись,
Щоби пити із неба краплини.
Не було їм поживи - вологи,
Не могли вони вище піднятись.
"Опустилися" квіти з знемоги,
Не було звідки сил їм набратись.
Хоч замучені, спраглі, присохлі,
Та у мить до небес потягнулись.
Навіть ті, що, здавалось, посохлі,
Мовби, в новії шати вдягнулись.
...Якщо й в тебе душа засихає,-
Потягнися всім серцем до неба.
Бог Живий, над усім наблюдає,
Він побачить, що в тебе потреба.
09/2015
|
